Атласький кедр є поширеною хвойною рослиною блакитно-зеленого або синього забарвлення, яке має пірамідальну крону. Забарвлення культури безпосередньо залежить від її сорту. Прекрасні декоративні якості рослин дозволяють застосовувати його в ландшафтному дизайні. Дерево часто використовують для оформлення садових ділянок. Щоб культура зберігала свою декоративність, їй потрібно забезпечити повноцінний догляд.
Що це за вид
Ця рослина належить до сімейства Соснових. У природних умовах воно трапляється на гірських схилах північних регіонів Марокко та Алжиру.Ця культура здатна рости навіть у найнесприятливіших умовах. Атлаські кедри зустрічаються навіть на висоті 1300-2000 метрів над рівнем моря.
Дерево може жити до 800 років. Його максимальна висота становить 50 метрів. Молоді дерева вирізняються дуже швидким розвитком. Дорослі сосни мають коричневий ствол. Рослини відрізняються розлогою конусоподібною кроною, яка з віком набуває плоскої форми. Також зустрічаються плакучі різновиди культури.Кора дерева вкрита тріщинами. При цьому деревина відрізняється вираженим ароматом хвої та сандала. Для атласького кедра характерні голки розміром 2,5 см, які утворюють пучки. Хвоя відрізняється сріблясто-зеленим або блакитним забарвленням.
Шишки характеризуються яйцеподібною або циліндричною формою і досягають по довжині 10 сантиметрів. Для них характерна гладка та щільна поверхня. Дозрівання шишок спостерігається у вересні-жовтні. На визрівання плодів йде 3 роки.
Думка експерта
Атласький кедр легко витримує посушливу погоду та нетривалі морози до -20 градусів. Рослина характеризується стійкістю до загазованості повітря, пилу та диму. У цьому культурі потрібно багато світла.Різновиди
Атласький кедр нерідко називають атлантичним. Рослина має кілька форм, які схожі на зовнішній вигляд і характеристики. Їх активно застосовують у ландшафтному дизайні як солітери та для створення хвойних композицій. Також ця рослина ідеально підходить для формування живоплотів.
Форма атласських кедрів буває різною - плакучою, колоноподібною, пірамідальною. Хвоя при цьому може мати різне забарвлення - сріблясте, золотисте, блакитне. Усі форми культури відрізняються чудовими декоративними властивостями. Їх сміливо можна використовувати для оформлення дачних ділянок.
Fastigiata
Згідно з ботанічним описом, ця рослина має колоноподібну крону і короткі пагони, спрямовані догори. Голки відрізняються за кольором. Їх забарвлення може змінюватись від світло-зеленого від блакитнуватого. Дерево характеризується компактними розмірами та не перевищує за висотою 2 метри. За 1 рік воно зростає максимум на 20-25 сантиметрів.
Для рослини характерна сіро-чорна кора. Молоді культури мають гладкий стовбур, але з віком він стає шорстким. Шишки мають великі розміри коричнево-зеленого відтінку. Цей різновид відрізняється стійкістю до вітру. Однак при цьому її краще вирощувати на добре освітлених ділянках.
Що стосується ґрунту, то цей кедр нормально росте в супіщаному, торф'яному, глинистому субстраті. При цьому він має бути сухим або помірно вологим. Культура характеризується стійкістю до посухи та загазованості повітря. Привабливе забарвлення та гарна форма дозволяють активно застосовувати цей кедр для оформлення садових ділянок.
Glauca Pendula
Ця культура має плакучу форму. Кедр Глаука Пендула почав культивуватися за допомогою щеплення наприкінці ХІХ століття. Для нього характерні густі гілки, які спадають вниз. До того ж культура має блакитну хвою з сріблястим відтінком, за рахунок чого вона виглядає ще більш екзотично.
Дерево відрізняється короткими голками, які ростуть по спіралі або пучками по 40 штук. При цьому хвоя не перевищує довжини 2,5 міліметра. Рослина досягає за висотою 4 метри, а за шириною - 5. Тому біля неї залишається багато вільного місця. За 1 рік цей вид кедра зростає на 30-45 сантиметрів.Формування пишної крони відбувається лише за достатньої кількості освітлення. На третій рік на рослині з'являються бочкоподібні шишки. Їхня довжина досягає 7 сантиметрів, а діаметр - 4.
Розмноження сизого плакучого кедра здійснюється лише за допомогою весняного щеплення. Дерево, вирощене насіннєвим способом, має класичну вертикальну форму. Сорт вважається невибагливим до ґрунту. Однак він погано переносить вапняні поклади та підвищену вологість.
Glauca
Ця культура є красивим деревом, яке відрізняється розлогою пірамідальною кроною. За час свого існування рослина неодноразово отримувала престижні нагороди та премії за звання одного з найпривабливіших хвойників.
Дерево сорту Глаука здатне досягати по висоті 40 метрів. При цьому за 1 рік культура збільшується за висотою на 50 сантиметрів, а по ширині - на 30. Від материнського різновиду рослина відрізняється більшою розгалуженістю. Через деякий час крона набуває парасолькоподібної форми. Хвоя відрізняється сірим або яскраво-синім забарвленням.
Дерево характеризується шишками бочкоподібної форми, які досягають по довжині 10 сантиметрів. Ця культура легко адаптується до будь-якого типу ґрунту, проте воно погано розвивається на дуже вологих ділянках. Дерево потребує достатньої освітленості та помірного поливу.
Застосування дерева
Практично всі частини дерева приносять користь З насіння атласького кедра виготовляють олію, та якщо з голок, деревини та гілок - ефірне. Обидві речовини включають велику кількість цінних елементів - вітаміни, жирні кислоти, мікроелементи.
Кошти, виготовлені на основі кедра, допомагають досягти цілого ряду ефектів:
- дезінфікують, справляються із запальними процесами, загоюють рани та опіки;
- усувають больові відчуття та спазми;
- надають тонізуючий ефект, розслаблюють, покращують функції нервової системи та усувають стрес;
- допомагають справлятися з інфекціями та вірусами;
- надають муколітичний ефект - це допомагає застосовувати такі засоби при бронхітах;
- справляються з порушеннями сну;
- поліпшують зорові функції;
- зміцнюють імунну систему;
- запобігають розвитку патологій серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, суглобів.
Ефірне масло кедра часто використовують у лікувальній косметології та ароматерапії. Цей засіб сприяє поліпшенню кровотоку та обміну лімфи. Також склад має виражені очищаючі та тонізуючі властивості. Він чудово відновлює структуру шкірних покривів. До того ж склад часто застосовують для зміцнення волосся. Ще однією корисною властивістю препаратів на основі кедра вважається їх здатність усувати вугрові висипання та подразнення.
Інструкція з посадки
Для посадки у відкритий ґрунт найбільше підходять саджанці віком 6-7 років.При покупці найкраще віддавати перевагу рослинам із закритим корінням. Сьогодні відомо багато сортів атласських кедрів, адаптованих під різні кліматичні умови. Вони дозволяють отримувати дерева потрібної форми та висоти. Такі рослини рекомендується купувати виключно у перевірених виробників. При цьому проводити посадкові роботи варто у вересні або на початку жовтня.
Для посадки атласького кедра якнайкраще підійде добре освітлена ділянка. Культуру рекомендується розташовувати за 5-8 метрів від інших дерев. Вона потребує родючого пухкого ґрунту. Рослина погано переносить сильну посуху або надмірну вологість. Також кедр не виносить вапна у складі грунту.
Думка експерта
Поглиблення для посадки рекомендується підготувати заздалегідь. При цьому його розміри повинні на 30% перевищувати об'єм кома ґрунту. У ґрунт варто додавати торф, пісок, золу. Також можна застосовувати спеціальні комплекси для хвойних культур.Перед посадкою поглиблення потрібно полити і дочекатися всмоктування вологи. Після чого потрібно викласти перший шар ґрунту і встановити саджанець таким чином, щоб коренева шийка знаходилася на одному рівні із землею. Після цього ямку потрібно наповнити субстратом та поступово його утрамбувати. Потім деревце потрібно знову рясно полити. Зверху пристовбурне коло рекомендується покрити шаром, що мульчує. Для цього допустимо застосовувати торф, хвою, кору.
Нюанси догляду
Щоб культура нормально зростала і розвивалася, її потрібно своєчасно поливати, мульчувати та підгодовувати. Зволожувати ґрунт рекомендується щотижня. При цьому потрібно брати до уваги стан ґрунту. У період посухи процедуру проводять 2-3 рази на тиждень. При цьому на 1 метр висоти дерева варто використати 10 літрів води. У вечірній час корисно влаштовувати дощування крони.
Навесні та влітку атласький кедр рекомендується підгодовувати калійними засобами.Універсальним засобом стане комплекс мінералів для хвойників, що містять мінімум азоту. Раз на місяць дерево потребує внесення позакореневих препаратів, які містять фосфор, магній та залізо.
Важливе значення має мульчування та розпушування ґрунту. Кедр має поверхневу кореневу систему, тому розпушувати грунт потрібно неглибоко. Цю процедуру можна замінити мульчуванням. Завдяки цьому вдасться підтримувати оптимальні параметри вологості ґрунту. Як мульчу варто використовувати хвою, кору або торф.
Атласький кедр потребує проведення санітарної обрізки. Цю процедуру потрібно проводити навесні. Вона має на увазі видалення сухих пагонів та шишок. Формування крони проводять за бажанням або при сильному загущенні. У цьому широка пірамідальна форма підтримується природним шляхом. Якщо потрібна радикальна стрижка, її краще проводити у вересні.
У теплих регіонах готувати атласький кедр до зими не потрібно. Однак це стосується лише дорослих культур. Молоді саджанці потрібно мульчувати шаром торфу чи листя. При цьому крону необхідно загорнути в мішковину і обв'язати мотузкою.
Способи розмноження дерева
У природних умовах культура розмножується насіннєвим способом. Однак у саду краще користуватися вегетативними методами. Цей варіант вважається більш ефективним та простим. Насіннєвим способом кедр зазвичай розмножують спеціалісти. Перед висаджуванням посадковий матеріал обов'язково проходить стратифікацію. В іншому випадку дочекатися сходів не вдасться.
Для розмноження атласького кедра зазвичай купують готове насіння. Їхньою підготовкою потрібно починати займатися за 3 місяці до посадки. Для початку потрібно оцінити якість горішків. Після чого їх варто помістити в тирсу і обробити фунгіцидами. Спочатку кедрове насіння садить у теплицю. Після появи паростків їх можна переміщати у контейнери. Через кілька років саджанці допустимо переміщати у відкритий ґрунт.
Вегетативні способи мають на увазі розмноження щепленням або живцюванням.У першому випадку орган культури зрощується з іншою рослиною. Цей метод застосовується досить рідко. Щеплювати рослини рекомендується в теплу погоду. Для цього потрібно видалити верхню частину втечі та зробити на гілці розріз завдовжки 1,5 сантиметра. У нього потрібно помістити живець іншої рослини. Після цього щеплення потрібно обв'язати і обробити садовим варом.
Черенковання вважається більш доступною процедурою. Для цього саджанець можна отримати з кореня або втечі. Щоб підготувати живець, його рекомендується різким рухом відокремити та зачистити внизу від голок. Після цього зону зрізу необхідно помістити в стимулятор утворення коренів. Для цієї мети чудово підійде «Епін» або «Корневін».
Потім рослину рекомендується помістити у вологий пісок, розташовуючи його під невеликим нахилом. До приходу осені живці можна посадити у різні ємності. Ще через сезон їх можна переміщати у відкритий ґрунт.
Можливі шкідники
Для атласького кедра реальну небезпеку становлять ялинові та павутинні кліщі.У першому випадку спостерігається вицвітання хвої, а в другому – на дереві з'являється липке павутиння. Також культура може постраждати від навали соснової попелиці, яка поглинає соки молодих пагонів. Крім цього, рослина схильна до атак ялинових щитівок, хермеса, кедрового лубоеда. Впоратися з паразитами допомагають такі засоби, як «Вертимек», «Метаризин», «Актеллік».
Атласький кедр є прекрасною декоративною рослиною, яка часто використовується в ландшафтному дизайні. Щоб культура нормально розвивалася, їй потрібно забезпечити повноцінний догляд.