Кокцидіоз (еймеріоз) називається інфекційна хвороба, що вражає ссавців і людини, що викликається примітивними мікроорганізмами загону Кокцидії, сімейства Еймерії. Інфекція захоплює епітеліальні покриви кишечника, нирок, печінки та інших м'яких внутрішніх органів, викликаючи у дрібної рогатої худоби сильне виснаження та зниження продуктивності. За відсутності лікування кокцидіозу у кіз відбувається масовий відмінок поголів'я.
Причини виникнення кокцидіозу у козенят
Сприятливі умови для активного розмноження патогенних мікроорганізмів - висока вологість та прохолода. Зараження кіз та овець відбувається переважно при випасі на сирому пасовищі, що знаходиться у низині, на заплавній або заболоченій ділянці.Ризик спалаху кокцидіозу підвищується при вмісті кіз у вогкості та темряві, при підбиранні тваринами корми з сирої та брудної статі, при використанні для напування води зі стоячої водойми.
Сприйнятливість кіз до кокцидіозу підвищується при зниженні імунітету через стрес, неякісне харчування, кастрацію, транспортування. Випадки спалахів хвороби частішають у дощові та мерзлякуваті літні дні, а також при весняному переході від стійлового утримання до випасу на пасовищах. Розповсюджувачами кокцидій можуть стати підвальні гризуни, двокрилі комахи, птахи.
Козлята та ягнята заражаються від матерів, у яких патогенні мікроорганізми розмножуються на вимені. Збудниками кокцидіозу у кіз стають понад 12 видів кокцидій. Переважає змішане зараження, коли організм тварини атакують відразу кілька видів мікробів, але у кіз найчастіше виявляють Eimeria faurei та Eimeria arloigni.
Тварина випадково заковтує ооцисти паразита. У кишечнику ооцисти випускають спорозоїти, які прикріплюються до епітеліальних кишкових покривів або, потрапивши до судинного русла, розносяться з кров'ю по організму, осідають у тканинах печінки, нирок, інших м'яких органів.Там шляхом безстатевого поділу переходять у рухливу форму існування - мерозоїти.
Руйнуючи епітеліальні тканини, мерозоїти багаторазово діляться. Потім відбувається гаметогонія – освіта жіночих та чоловічих клітин. Статеві клітини зливаються, утворюючи ооцисти. З каловими масами ооцисти виходять із кишечника носія, щоб стати збудником хвороби.
Думка експерта
При скупченому вмісті кіз зараження набуває масового характеру. Тяжко кокцидіоз проявляється переважно у 6-місячних козенят і ягнят. Дорослі особини – переносники інфекції.Симптоматика хвороби
Інкубаційна стадія триває щонайменше тиждень, максимум місяць. Відзначається гострий, підгострий і хронічний перебіг хвороби. Кокцидії вражають епітеліальні покриви на всій довжині тонкого кишечника. У вогнищах паразитарного ураження виникає запалення, що веде до вираженої дегенерації тканин.
У хворих на кіз падає концентрація гемоглобіну, підвищується кількість нормобластів, посилюється базофільна пунктація червоних кров'яних тілець, розвивається гіпохромна анемія, еритроцити змінюють форму та розміри - ознаки отруєння організму продуктами розпаду. Порушується функціонування кровоносної системи, травного тракту.
У дорослих кіз та овець виявляється відставання у наборі ваги на 23-25 %, у ягнят – на 15 %, у козенят – на 45-47 %. Подійність знижується на 35%. У гострій формі кокцидіоз протікає у козенят та ягнят до року. Симптоматика виражена, смертність становить 10-25%, хвора тварина гине через 2-10 діб від зараження.



Симптоми гострого кокцидіозу:
- схуднення, анемія, збліднення слизових покривів;
- виснаження, безсилля, нездатність триматися на ногах;
- діарея, порушення роботи органів травлення, відмова від їжі;
- температура тіла 40-41 °C;
- слизові та кров'яні включення у фекаліях;
- судоми шийних і стегнових м'язів;
- кон'юнктивіт, риніт;
- зниження еритроцитів до 5 мільйонів в 1 мм3;
- падіння концентрації гемоглобіну до 35%.
Симптоматика хронічної форми:
- анемія, худорлявість;
- короткочасне підвищення температури до 40 °C;
- пронос зі слизом і кров'яними вкрапленнями;
- на 8-10-ту добу від зараження поява невеликих сірих бородавок на морді та вухах (не у всіх кіз).
Правила діагностики
Діагностує кокцидіоз ветеринар, застосовуючи комплекс методів. При постановці діагнозу враховується результат лабораторного дослідження калу кіз, аналізу зіскоблених тканин внутрішніх органів. Симптоми кокцидіозу у кіз подібні до симптоматики пастерельозу, паратифу, ентероколіту, але знайдені в фекаліях ооцисти кокцидій точно вказують на хворобу.
Зіскоб тканин кишечника роблять у загиблих кіз. У тварини, яка померла від кокцидіозу:
- крайній ступінь виснаження;
- область анального отвору забруднена рідкими випорожненнями;
- слизові покриви тонкого кишечника запалені по всій поверхні;
- на окремих ділянках внутрішніх кишкових стінок помітні кров'яні вузлики і прожилки, сірі або сіро-жовті кульки величиною з пшоняне зернятко - це ворсинки кишечника, що збільшилися, в них активно розмножуються кокцидії.



Способи лікування
Заражених тварин ізолюють. Для терапії використовують:
- іхтіоловий розчин;
- «Акрихін» + «Плазмоцид»;
- «Фенотіазин»;
- «Альбаргін»;
- «Норсульфазол»;
- «Гексахлоран».
Лікування здійснюється будь-яким із перерахованих препаратів або комплексом, за строго встановленою схемою. Для прискорення одужання кіз рекомендується збільшити порцію концентратів у раціоні, застосовувати вітамінні добавки. Іхтіоловий 15%-ний водний розчин дають козлятам і ягнятам 2-5-місячного віку по 60-80 мл щодня протягом 3 діб. Потім роблять 3-денну паузу, після якої йдуть ще два аналогічні курси прийому.
«Акрихін» дають 5 днів, далі слідує тижнева пауза, після якої курс повторюють.У 1-у добу кожного курсу добова доза – по 4 таблетки на 0,5 л води 2 рази на день. У 2-4 добу - по 2 таблетки 2 рази на день. За курс одне 3-місячне козеня приймає 48 таблеток. Аналогічний прийом і комплексу «Акрихін» + «Плазмоцид». Розчинені в 50 мл води пігулки дають козенятам перорально. На курс необхідно 48 таблеток («Акрихін» – 4,8 г, «Плазмоцид» – 1 г).
Комплекс «Іхтіол» + «Фенотіазин» + «Альбаргін» застосовують для лікування кіз однорічного віку. У перший день показаний іхтіоловий розчин (4 г речовини на 150 мл води), у другій - «Альбаргін» (3 г), в третій - «Фенотіазин» (10 г).
Профілактика кокцидіозу
Для зниження ймовірності зараження кіз кокцидіозом дотримуються наступних заходів профілактики:
- Не пасуть худобу в низинах, заболочених місцевостях.
- Не дозволяють тваринам пити з калюжі, болота, зарослого ставка.
- Практикують загонний випас, змінюють ділянки через кожні 10 днів.
- Здійснюють плавний перехід із зимового на весняний спосіб утримання.
- Корм кладуть у годівниці, а не висипають на підлогу.
- Слідкують за чистотою в хліві. Гній своєчасно збирають, відправляють до сховища.
У перехворілих кіз не формується імунітет до кокцидіозу, тварини тривалий час залишаються переносниками інфекції, здатні заражати сусідів по хліву. Таких кіз тримають ізольовано, застосовують ретельнішу дезінфекцію.