Гулабі - рідкісна порода кіз з довгими вухами, яка живе у країнах із спекотним кліматом. У наших широтах тварин також можна розводити. Влітку кози можуть пастися на пасовищі, їсти свіжу траву. На зиму їм потрібно заготовити сіно. Доїти гулабі починають з другого року життя, тобто після першого окоту. Молоко у цієї породи смачне і дуже жирне, підходить для виготовлення сирів.
Походження породи
Кози породи гулабі - рідкісні для наших місць тварини з довгими вухами, що звисають до колін. Родом вони з Пакистану та Індії. У нас гулабі називають східними козами. Ці тварини вважаються екзотичною породою і коштують від 500 доларів за штуку.
Само слово «гулабі» в перекладі означає «рожевий». Це не стосується забарвлення вовни, вона у кіз біла. Рожевий у гулабі колір шкіри. На батьківщині цих тварин називають басі. Їх прабатьками вважаються кози каморі та породи з білим забарвленням вовни.
Селекція проводилася пакистанськими та індійськими козоводами протягом багатьох століть. Відбиралися тварини виключно білої масті з довгими вухами. У помісей гулабі на голові або інших ділянках тіла є руді і коричневі плями. Кіз цієї породи розводять у багатьох спекотних азіатських країнах, адже саме біла коротка вовна та довгі тонкі вуха рятують тварин від перегріву. Щоправда, гулаби добре пристосовуються до клімату середньої смуги. Взимку їх потрібно утримувати в теплому приміщенні, де температура повітря не нижче 15 градусів тепла.
Опис та характеристика гулабі
У кіз цієї породи незвична зовнішність. Насамперед, кидаються у вічі довгі, тонкі, широкі, м'які, звисають складками до колін вуха.На батьківщині за умов спекотного клімату вони допомагають регулювати теплообмін. Довгі вуха не дозволяють тілу кіз перегріватись. Голова невелика, але трохи незвична. Носова кістка має горбик. Під нижньою щелепою є шкірний підвіс. Шия - довга і мускулиста.
У цих тварин високі та міцні ноги. Тулуб - м'язистий, подовжений, компактний. Шерсть – біла, але коротка. У висоту гулабі досягають метра в загривку. Вага – 50-90 кілограм. Вим'я - середніх розмірів, чашеподібне, з довгими сосками, відмінно підходять до апаратної доїння.
Думка експерта
На день гулабі дають від 1 до 4 літрів молока. Жирність – висока, близько 5 відсотків. За один раз можна надоїти від 500 г до 1-2 літрів молока. Щоправда, кози починають доїтися лише після першого окоту.У молока приємний вершково-солодкий присмак. Воно не пахне козою. У молоці майже 4 відсотки казеїну. Воно не викликає алергії, дуже поживне та підходить для виготовлення сиру. З 10 літрів молока отримують 1,3 кг козячого сиру.
Основні плюси та мінуси
Параметри породи гулабі:
- високі показники надоїв (1-4 л на добу);
- жирність молока - 5%;
- зміст білка казеїну - 4 %;
- можливість отримувати з молока сир;
- зручне для машинного доїння вим'я;
- підходить для м'ясного та молочного розведення;
- спокійний характер.
Недоліки:
- висока вартість;
- необхідність у якісних кормах;
- самки приносять по одному козеняті;
- для запліднення та продовження лактації потрібен козел породи гулабі.
Правила утримання та догляду за твариною
Ця теплолюбна порода кіз влітку може пастися на пасовищах. Щоправда, у дощову погоду виводити на луг гулабі не рекомендується. Козам небажано їсти мокру або з росою траву.
Взимку утримувати цю породу потрібно в спеціальному нежитловому приміщенні. Це може бути сарай із цегли, дерева або газосилікатних, пінобетонних блоків. У приміщенні, де утримуються кози, цілий рік має підтримуватись температура від 15 до 20 градусів тепла. У сараї обладнають вентиляцію, для обігріву взимку купують інфрачервоні лампи. На підлогу стелять підстилку із соломи, яку замінюють на чисту у міру забруднення. У приміщенні повинні стояти годівниця та напувалка. Напувати кіз можна з відра. На одну тварину має припадати не менше 2-4 квадратних метрів площі.
Годують гулабі тричі на день. Доять кіз лише після першого окота, частота – 2 рази на добу. Утримувати тварин потрібно в теплі та чистоті, інакше вони хворітимуть. Шерсть їм вичісувати не треба. Це короткошерста порода. Шерсть у гулабі не сплутується і не утворює ковтуни. До того ж шерстий покрив пристосований до самоочищення від соломи та трави.Необхідно лише раз на квартал проводити обробку від бліх і глистів.
Чим годують породу
Існує міф, що кіз годувати можна чим завгодно. Це не так. Від харчування залежить як самопочуття тварин, їх здатність відтворювати здорове потомство, а й надої. Чим краще тварин годують, тим поживніше вони молоко.
Гулабі повинні їсти лугову траву. Влітку їх можна цілий день пасти на пасовищі. Взимку тваринам дають лугове сіно, висушене на сонці. У зимовий період до раціону кіз можна включити яру солому, гілки берези та дуба, макуху, силос, висівки, злаки - овес, ячмінь, кукурудзу. Тварин дозволяється підгодовувати овочами та коренеплодами (морквою, капустою, кормовим буряком, гарбузом). Із зерна варять підсолену кашу. Овочі дають дрібно нарізаними.
Головний корм для гулабі - це свіжа трава влітку та сіно взимку. Двічі на день козам потрібно давати чисту воду.Взимку в пиття можна додати аптечні вітамінні добавки, обов'язково вітамін Д. Козам також рекомендується давати трохи солі, мінеральні препарати, товчену крейду, кісткове борошно.
Правила розведення кіз гулабі
Ця порода відрізняється доброзичливим та спокійним характером. Гулабі схожі на собак. Вони швидко прив'язуються до свого господаря, ходять за ним слідом, сплять біля дверей будинку, чекаючи на людину. Кози відгукуються на прізвисько, вони ненав'язливі, флегматичні, рідко бліють.
Таку породу можна тримати в будь-якому господарстві, навіть на дачі. Гулабі обов'язково потоваришують з іншими тваринами, наприклад, з кітами чи собаками. Кози цієї породи їдять не так вже й багато, близько 4 кг трави на добу. На зиму їм потрібно заготовити не менше 500 кг сіна, це 25 тюків вагою по 20 кг.Гулабі починають доїти лише після перших пологів. Першу в'язку проводять, коли самкам виповнюється 12-18 місяців, не раніше. Маса тіла має становити мінімум 40 кг.Вагітність у кіз триває 5 місяців. У перший окіт коза приносить одне дитинча. При матці козеня залишають до 3-4 місяців.
Часті захворювання та методи їх лікування
Якщо гулабі утримувати в чистоті та теплі, годувати якісними кормами, то хворіти вони не будуть. Щоправда, за станом тварин завжди слід уважно стежити. Здорові кози добре їдять і дають свою норму молока.
Хворі - відмовляються від корму, у них підвищується температура тіла, з'являється кашель, виділення з носа, запори або проноси.
Тварини хворіють на інфекційні та незаразні хвороби, що виникають внаслідок неправильного обміну речовин (ожиріння, остеодистрофія, кетоз). У віці 3-4 місяців козам роблять щеплення від сказу, бруцельозу, сибірки та ящуру. Нерідко кіз вакцинують від правця, кліщового енцефаліту.
У холодний сезон у тварин при неправильному утриманні виникають захворювання органів дихання.Для лікування використовують різні ліки, зокрема антибіотики. Як профілактика рекомендується утримувати гулабі в сприятливих умовах, тобто в теплі, не в вогкості і не на протягу, давати їм в їжу сушену ромашку, мати-й-мачуху, шавлію, звіробій.
При неправильному годуванні у тварин з'являються хвороби травної системи (закупорка стравоходу, стоматит, гастроентерит, отруєння). Запобігти захворюванням можна, якщо годувати тварин якісними, свіжими, не мокрими кормами, без цвілі та забруднень. Коренеплоди рекомендується дрібно подрібнювати. Необхідно стежити, щоб тварини не заковтували сторонні предмети (шматки дроту, овочі цілком).
У гулабі можуть виникнути проблеми з вименем. Запобігти хворобі можна, якщо не містити тварин на протягу, мокрій та брудній підстилці. З появою тріщин на сосках вим'я миють розчином борної кислоти і змащують вазеліновим маслом. При ускладненнях обов'язково потрібно показати гулабі ветеринарному лікареві.