Опис калюжниці, її види та властивості, а також застосування цікавлять багатьох. Цей красивий первоцвіт є багаторічником, який володіє яскравими сонячними квітками. Ця культура знаменує пробудження природи після зими. Рослина містить багато цінних компонентів, які сприятливо впливають стан здоров'я людей. Це дозволяє застосовувати квітку в народній медицині.

Опис квітки

Калужниця є трав'янистим багаторічником, який є типовим представником сімейства Лютикових. Рослина має прекрасні декоративні властивості.

Для культури характерні прямі м'ясисті пагони та темно-зелене листя округлої форми. На початковому етапі цвітіння листя є світлим, але згодом воно темніє. При попаданні під воду культура стає червоною або фіолетовою. На повітрі листя набуває смарагдового забарвлення.

Рослина має невеликі розміри - 3-40 сантиметрів. Однак у воді пагони культури можуть витягуватися до 3 метрів і опускатися на дно. Калужниця має безліч тонких корінців, які утворюють пучки. Візуально вони схожі на шнурки.

Глянцеве листя калюжниці має городчасту або зубчасту кромку до 20 сантиметрів у поперечнику. У травні-квітні в пазухах листя з'являються квітконоси, на яких утворюється до 7 жовтих або помаранчевих квіток. Вони мають по 5 пелюсток. Плоди представлені у вигляді багатолистівок. У 1 квітці присутні 2-12 коробочок з 10 чорним насінням.

Думка експерта

Важливо враховувати, що калюжниця вважається отруйною рослиною. При цьому небезпечні компоненти є у всіх частинах культури. Рослина практично не зустрічається поодинці. У природних умовах культура формує справжні чагарники.

Застосування

Калужниця має виражені лікувальні властивості. Ця культура має сечогінну дію, справляється з болем, усуває запалення, має протисудомний ефект. У народній медицині культура застосовується у вигляді спиртових та водних настоїв. Її використовують при патологіях жовчного міхура та печінки. У комбінації з мати-і-мачухою та подорожником квітки калюжниці застосовують для приготування водного відвару від кашлю.

З давніх-давен траву використовують для боротьби з кашлюком, бронхітом, водянкою. Також вона допомагає справлятися із золотухою та ревматизмом. Рослина знімає больовий синдром під час місячних, усуває захворювання сечовивідних шляхів, виявляє заспокійливий ефект і справляється з неврозами.

Болотна калюжниця відрізняється вираженими антисептичними властивостями. Її можна застосовувати при запальних процесах, ранах та опіках. Листя рослини, обварені окропом і обгорнуте марлею, можна прикладати до уражених ділянок шкіри. Відвар застосовують для обробки ран.

Завдяки високому вмісту вітаміну С калюжницю можна використовувати для боротьби з цингою. Лікувальні властивості рослини сприятливо відбиваються на розвитку нігтьових пластин і справляються з грибками. Сік свіжого листя успішно усуває бородавки та глибокі рани. Також калюжниця має невеликий протипухлинний вплив на людський організм. При цьому культура містить токсичні речовини, тому застосовувати її потрібно в мінімальному дозуванні.

Класифікація

Виділяють такі види калюжниці:

Болотна - вважається найбільш поширеною культурою, яка дуже популярна у садівників. Цей вид має 2 садові форми з махровими квітками жовтого або білого забарвлення.
  1. Дудчата - цей вид являє собою сахаліно-північно-японський ендем. Він відноситься до найпотужніших і найпривабливіших видів калюжниці. Трава має порожнисті гіллясті пагони. Під час цвітіння висота рослини становить 20 сантиметрів. У період дозрівання плодів кущі зростають до 1,2 метра. Культура має щільне шкірясте листя округлої форми. Для неї характерні нещільні суцвіття з великими жовтими квітками, які досягають у діаметрі 70 мм. Масове цвітіння культури настає наприкінці травня.
  2. Багатопелюсткова - батьківщиною цієї культури вважаються альпійські та субальпійські регіони Кавказьких гір та Азії. Кущі досягають за висотою 15-30 сантиметрів. Їх характерні золотисто-жовті квіти, які виростають у діаметрі до 80 мм. Цвітіння культури посідає травень-червень.

Ареал поширення

Калужниця зустрічається на вологих луках, у канавах та в заболоченій місцевості. Вона утворює великі зарості та росте біля річок та озер. Ця культура зустрічається в європейській частині, у Сибіру, Японії. Також калюжниця росте в Ісландії та в холодній частині Скандинавії.

Підготовка сировини

Наземну частину болотяної калюжниці потрібно збирати в період цвітіння - з середини квітня до травня. Після чого її потрібно сушити у добре вентильованому приміщенні. При цьому температура не повинна перевищувати 50 градусів. Кореневища культури потрібно викопувати навесні чи наприкінці осені. Сушену сировину варто зберігати 2 роки.

Хімічний склад квітки

Склад культури до кінця не вивчений. Проте встановлено, що у рослині присутні такі компоненти:

  • каротин;
  • ксантофіл;
  • флавонові з'єднання;
  • аскорбінова кислота;
  • кверцетин;
  • сапоніни;
  • лінолева кислота;
  • гіркоти;
  • сапоніни;
  • дубільні речовини;
  • алкалоїди.

Листя та стебла культури є отруйними. Однак після термічної обробки та маринування токсичні речовини нейтралізуються.

Медичні властивості

В офіційній медицині калюжниця не використовується. У цьому народні цілителі часто застосовують культуру боротьби з різними патологіями. Сапоніни, що входять до складу рослини, сприяють розрідженню мокротиння та лікуванню кашлю.

Сечогінні, аналгетичні, седативні властивості культури дозволяють використовувати її зовнішньо. Рослина допомагає при дерматитах і може застосовуватися для загоєння ран.

Ванни з відваром калюжниці допомагають справлятися з артритами та артрозами. У невисокій концентрації відвар можна використовувати як загальнозміцнюючий засіб. Після термообробки рослину можна додавати у вітамінні салати.

Важливо враховувати, що всі фрагменти куща є токсичними. Тому вживати їх без консультації із фахівцем заборонено. У складі калюжниці присутній протоанемонін.Рослина входить до складу низки гомеопатичних засобів. Його сік застосовують для лікування бородавок та нігтьових інфекцій.

Калужниця є корисною культурою, яку часто застосовують у народній медицині. При цьому важливо враховувати, що рослина містить низку токсичних компонентів. Тому важливо застосовувати його правильно, чітко дотримуючись дозування.

Категорія: