Зміст токсичних речовин у повітрі, воді та ґрунті може негативно впливати на людину та тварин. Санітарно-гігієнічними нормативами встановлюється встановлений рівень, який відомий як ГДК чи максимальна концентрація. Розглянемо класифікацію ГДК, як визначити значення вмісту шкідливих речовин і яких запобіжних заходів дотримуватись.
Що таке ГДК
Термін розшифровується як «гранично допустима концентрація», визначає обсяг речовини, яка зосереджується у об'єкті, що вимірювається, притому не надає шкідливого впливу на живі організми.Під цим визначенням розуміється концентрація хімічної сполуки, яка, впливаючи на людину щодня і протягом тривалого часу, не зможе викликати у неї порушень чи хвороб.
Припустима концентрація вважається основним показником екологічного нормування шкідливих сполук у природному середовищі. Вимірюється в міліграмах на об'єм середовища: повітря, ґрунту або води.
Класифікація
Кількість забруднюючих компонентів вимірюється в різних величинах:
- у воді - мг на куб. дециметр;
- в атмосферному повітрі - мг на куб. м.
- в грунті - мг на кг;
- у повітрі робочої зони - мг на куб. м.
Думка експерта
При визначенні накопичення шкідливих речовин враховується вплив тварин, рослини населених місць, на грунтові мікроорганізми.Тобто в даному випадку розшифровка ГДК - це максимальний вміст токсичних сполук, перевищення якого негативно позначається на екосистемі та призводить до негативних наслідків.
На стан тварин та рослинних організмів можуть впливати менші концентрації, ніж прийнято нормами. Поразка деякими речовинами, зміст яких набагато нижче норми, може викликати часткове чи хронічне уповільнення зростання, зниження врожайності.
Як визначити значення ПД
Концентрація речовин у робочій зоні не повинна призводити до порушень здоров'я, захворювань, які виявляються методами досліджень, за умови, що робітники вдихають повітря протягом робочого дня, тобто 8 год. 3 ГДК робочої зони.
Наприклад, ГДК етилбензолу, який використовують при виготовленні пластмас та каучуків, у звичайному повітрі дорівнює 0,02 мг/м³, максимальна – 150,0 мг/м³; середньодобова - 50,0 мг/м³.
В атмосфері міст та сіл прийняті норми інші. Окремо визначаються 2 показники - середньодобовий та максимальний. При максимально допустимій концентрації не повинен відчуватися запах речовини, вона не повинна дратувати очі при дії протягом 20 хв. Середньодобова ГДК визначається при дії об'єкта вимірювання протягом 1 доби, протягом цього часу він не повинен чинити загальнотоксичного впливу.
При визначенні ГДК у робочій зоні враховується вплив на дорослих та здорових людей, при виявленні цього показника для населення враховується вплив на людей будь-якого віку та статі, стану здоров'я, які проживають у цій місцевості. Тому для одного і того ж з'єднання ці показники можуть відрізнятися у багато разів.
Для визначення граничного вмісту речовин у воді існують різні норми для рибогосподарських водойм, для питної води та культурно-побутові.
ГДК забруднюючих сполук у ґрунті визначають, враховуючи їх хімічне походження та токсичність, а також особливості ґрунтів. Так як за властивостями і складом ґрунту сильно відрізняються, акумуляція сполук відбувається в землі не швидко, мікроорганізми видозмінюють речовини, що надходять, то точних норм допустимих концентрацій немає.
Запобіжні заходи
Працюючі на шкідливих підприємствах повинні бути забезпечені індивідуальними захисними засобами для шкіри та органів дихання, спецодягом та спецвзуттям. На підприємствах мають бути: звичайне прання, хімчистка, місця для просушування спецодягу та спецвзуття, дезактивації одягу та додаткових ЗІЗ.
ГДК вважається головним екологічним стандартом якісних показників довкілля. Норми основних токсичних сполук рекомендовані органами охорони здоров'я для вимірювання в повітрі, воді та ґрунті, в продуктах, кормах.
Встановлено, що багато токсичних речовин, при відмічених концентраціях нешкідливі для людини, завдають великої шкоди природі, через що норми допустимих концентрацій постійно зменшуються.