Захворюваність на копитну гниль (некробактеріоз) поширено на фермах повсюдно. Наслідком стає зниження продуктивності та, відповідно, прибутку від реалізації молока та м'яса. Розглянемо, що стає причиною захворювання, які його симптоми, як діагностувати і лікувати його, а також якими способами можна запобігти появі та поширенню хвороби на фермах.
Як відбувається зараження?
Копитна гнилизна - це запалення тканин у міжкопитному просторі, що переходить у некроз, а також гнильні процеси в копитному розі. Збудники цього захворювання у ВРХ - бактерії Fusobacerium nekrophorum та рідше Dichelobacter nodosus, до яких приєднується гнійно-некротична мікрофлора, що проникає у пошкоджені копита.Збудники копитної гнилі та вторинна інфекція посилюють спільну дію.
Копитна гнилизна, або мокрець, легко передається від хворої корови до здорової. Основні шляхи передачі інфекції: контакт хворої особи зі здоровою, через брудну підстилку, бактерії можуть перебувати на шинах транспорту, що приїжджає на ферму.Розповсюдженню захворювання сприяють порушення у правилах утримання корів: перевищення норми щільності тварин, рідкісна заміна підстилки, нерегулярне розчищення та обробка копит або її відсутність, недолік фізичної активності, незбалансоване за вітамінами та мінеральними елементами харчування.
Думка експерта
Тварини, якщо їх рідко вигулюють, стоять у стійлах, де рухи обмежені, через це порушується мікроциркуляція крові в кінцівках та копитах.Копитна гнилизна вважається сезонною хворобою, часто проявляється в холодний період, при підвищеній вологості, коли тварини багато часу проводять у стійлах на сирій підстилці.Інфекція проникає в копит через мікроушкодження. Це можуть бути ранки та порізи, залишені гострим камінням, склом, цвяхами, дротом, які можуть бути на пасовищі, водопої і навіть у стійлі. Воротами для інфекції можуть бути забиті місця, мозолі, мікротріщини кісток. Сприяють інфікуванню бруд і неприбраний гній.
Крім поганих умов утримання, свою роль відіграє і спадкова схильність корів до копитної гнили, це захворювання частіше зустрічається у високопродуктивних особин. З цією хворобою можуть бути пов'язані й інші хвороби корів: запалення статевих органів, ацидоз, мастит.
Ознаки та симптоми копитної гнилі
Візуальні симптоми на початковій стадії хвороби можуть бути непомітними. У міру того, як патологія прогресує, запалення та руйнування копитного рогу стають помітними, навколо копит випадає шерсть, шкіра червоніє, з'являється неприємний запах, підвищується температура.Іноді запалення може піти вгору, і ураженими виявляться зв'язки, сухожилля, поруч розташовані тканини і навіть внутрішні органи, наприклад, вим'я.
Визначити, що у корови копитна гнилизна, можна по тому, що вона часто підтискає ногу і облизує копито. На наступній стадії можна помітити гнійні виділення з копит, білого кольору, з неприємним запахом. Корова починає кульгати, ходить насилу, худне. Копитний ріг відмирає і поступово відшаровується. Якщо не буде проведено своєчасне лікування, наслідком хвороби стане хронічний артрит, а при гострій течії некробактеріозу тварина може загинути.
Діагностичні заходи
Діагноз ставлять за клінічними ознаками та за даними бактеріологічного аналізу. Проводять його у лабораторії. При огляді хворого копита виявляються ознаки запалення, набрякання копита, почервоніння та некротичні зміни тканин у міжкопитній ділянці.
Способи лікування копитної гнилі у корів
Під час лікування хворих тварин у домашніх умовах потрібно ізолювати від решти. Спочатку копита очищають та обробляють розчинами антисептичних засобів. При необхідності проводять видалення уражених тканин, накладають пов'язку. Лікують копитну гниль введенням антибіотиків пеніцилінового та тетрациклінового ряду. Якщо терапія буде своєчасною, одужання може наступити вже через 3-4 дні, при запущеній формі захворювання лікувати доведеться набагато довше.
Якщо одночасно хворіє багато корів, антибіотики дають з кормом та водою. Використовують такі препарати, як «Ауреоміцин» та «Тетрациклін». Перші ліки дають з розрахунку 100 мг на 1 особину на добу, мінімальне дозування становить 4 мг на 1 кг живої ваги на добу.
На весь період лікування хвора тварина повинна стояти окремо від інших особин у стаді, щоб не поширювати інфекцію.
Крім антибіотиків, коровам дають протизапальні препарати, жарознижувальні та знеболювальні, які покращують стан тварин та сприяють якнайшвидшому одужанню.
Можливі наслідки
За шкодою, яку завдає тваринництву копитна гнилизна, це захворювання поступається тільки хворобам статевих органів і маститу. Збитки визначаються зниженням надоїв і ваги корів, витратами на лікування копит та інших органів, вибраковуванням особи, що важко хворіють.
Профілактика копитної гнилі у худоби
Це регулярний огляд та очищення копит, видалення відрослого рогу, які потрібно проводити щонайменше 2 рази на рік. Важливо, щоб корови мали змогу гуляти та пастися на свіжому повітрі, багато рухалися. Це необхідно для природного стирання копитного рогу та відростання здорових тканин.
Особливо важливо, щоб у приміщенні регулювалася вологість. Висока вологість є однією з основних причин, що ведуть до захворювання. Копитний ріг під впливом постійної вологості надмірно розм'якшується, стає нестійким до механічних впливів, тендітним, починає тріскатися. Регулярні провітрювання та збирання гною повинні допомогти вирішити проблему. Втім, занадто сухе повітря в корівнику теж не піде тваринам на користь.
Чистота загонів і стійл має велике значення у профілактиці копитної гнилі. Збудники захворювання можуть зберігатися в землі та підстилці до 10 місяців, тому слід якомога частіше прибирати підстилку та замінювати її новою, очищати вигул від брудної соломи, гілок, каміння та всього, про що можуть поранитися тварини.Обов'язковою має бути і дезінфекція приміщень вапном з мідним купоросом або розчином формаліну, яку потрібно проводити 2 рази на рік.Також потрібно очищати та обробляти антисептиками напувалки, годівниці та інвентар. Для профілактики в проході корівника можна встановити на рівні підлоги ящики, наповнені сухим вапном із сульфатом цинку та міді. Копити дезінфікуватимуться, коли тварини проходитимуть по цьому наповнювачу. Через деякий час суміш у ящиках потрібно міняти.
Для попередження некробактеріозу корови повинні отримувати кормові продукти з вмістом необхідної кількості фосфору, кальцію, ретинолу та кальциферолу. Ці речовини та мінеральні елементи необхідні для нормального формування кісткової та м'язових тканин.
Помітне зниження випадків копитної гнилі відбувається після вакцинації, доходячи до незначних відсотків. Крім того, вакцинування вигідніше з економічної точки зору, ніж лікування.
Чи можна пити молоко від хворої корови
Молоко від таких корів можна вживати лише через деякий час після закінчення терапії, тому що антибіотики можуть бути й у ньому.Для кожного препарату цей термін буде різним, дізнатися про це можна з інструкції щодо застосування. Певний термін після лікування слід витримати перед убоєм корови на м'ясо. Якщо це неможливо зробити, тоді м'ясо можна використовувати тільки на корм тваринам.
Некробактеріоз або, як його називають, копитна гнилизна, - поширена патологія на фермах, розташованих у країнах з вологим та прохолодним кліматом. Через зниження продуктивності корів хвороба завдає господарствам значних економічних збитків. Попередити появу патології у корів можна дотриманням правил догляду: вмістом у чистоті, забезпеченням регулярними прогулянками та гарної якості кормом. Лікування має бути обов'язковим, комплексним та проведеним відразу після виявлення захворювання. Терапія та профілактика дозволяють тримати продуктивність стада та собівартість продукції на належному рівні.