Допоможіть розробці сайту, ділитися статтею з друзями!

ГДК хімічних елементів у ґрунті - це гранично допустима концентрація, яка не справляє негативного впливу на організм людини. Виявити ці параметри непросто, оскільки вони базуються не лише на хімічній природі або оцінці токсичності, але й на основних властивостях грунту. Ґрунти відрізняються за складом і структурою, тому параметри ГДК залежать від цілого комплексу факторів.

Що це і в чому вимірюється?

Під гранично допустимою концентрацією забруднюючих речовин розуміють рівень їх вмісту в грунті, нижче якого елементи не становлять небезпеки для людей, тварин та екосистеми в цілому.Цей показник дуже важливий, оскільки грунт далеко не завжди може впоратися з техногенними забруднювачами самостійно.

Значення ГДК визначають експериментальним шляхом для кожного хімічного елемента. Його встановлюють у міліграмах на 1 кілограм сухої землі та уніфікують для всіх видів ґрунту та територій.

Окрім цього, має значення інший параметр - ОДК. Цей термін розшифровується як «орієнтовно допустимі концентрації». Їх встановлюють з урахуванням різних типів ґрунту. В офіційних документах рівень ГДК чи ОДК у кілька разів вищий, ніж фактично небезпечний.

Конкретні значення ГДК зафіксовані в ГОСТ. Також вони є у санітарно-гігієнічних нормативних документах. Такі показники мають велике значення для правильної оцінки стану довкілля.

При визначенні ГДК важливо враховувати багато особливостей:

Шкідливі речовини потрапляють в організм опосередковано. Вони можуть засвоюватися рослинами або проникати у повітря чи воду. Також існує загальносанітарний вплив. При цьому шкідливі речовини провокують погіршення стану земель та позначаються на біоценозі. Тому ГДК насамперед встановлюють для речовин, які здатні залишати грунт.
  1. Максимальну небезпеку не зміст шкідливого речовини, яке рухлива форма. При цьому практично встановити цей показник досить складно. Тому під час проведення вимірювань зазвичай визначають валові параметри.
  2. Зміст небезпечних речовин істотно змінюється залежно від типу ґрунту. Також є відмінності і в здатності земель до самоочищення. Крім цього, склад і властивості ґрунту залежать від використання підживлення.
  3. Грунт здатний довго накопичувати небезпечні речовини, перш ніж буде видно негативний ефект. Тому разових вимірів мало. Щоб отримати реальну картину, потрібно проводити тривалі дослідження.

ГДК різних хімічних речовин у грунті

Основним документом, що регламентує ГДК для ґрунту, є ГН 2.1.7.2041-06. Зараз у санітарних нормативах представлені значення для 49 речовин – переважно важких металів.

Рухлива форма наведена для 8 елементів, які відносяться до 1 та 2 класів небезпеки. Існують такі параметри ГДК на 1 кілограм ґрунту:

  • кобальт - 5 міліграмів;
  • марганець - 60-700 міліграмів залежно від типу ґрунту та рН;
  • мідь - 3 міліграми;
  • нікель - 4 міліграми;
  • свинець - 6 міліграмів;
  • фтор - 2,8 міліграма;
  • цинк - 23 міліграми;
  • тривалентний хром - 6 міліграм.

Для інших неорганічних елементів наведено валові значення ГДК. На 1 кілограм ґрунту встановлено такі параметри:

  • миш'як - 2 міліграми;
  • сурма - 4,5 міліграма;
  • ртуть - 2,1 міліграма;
  • сіра - 160 міліграмів;
  • ванадій - 150 міліграмів;
  • сірчана кислота - 160 міліграмів;
  • шестивалентний хром - 0,05 міліграма.

Параметри з урахуванням типу ґрунту розроблені лише для марганцю. Ще для 6 речовин є стандарти для різних видів ґрунту. Вони представлені у вигляді ОДК у документі ДН 2.1.7.2511-09. Такі показники є для свинцю, міді, нікелю, цинку, миш'яку, кадмію.

Думка експерта

За неможливості створення стандартизованого документа застосовуються галузеві та регіональні нормативи. Там можуть бути зазначені допустимі концентрації різних речовин - наприклад, заліза, калію, фосфору, цезію, стронцію. Також можуть бути нормативи щодо фенолів, хлоридів, ціаніду, формальдегіду, гідрокарбонатів та інших речовин. Велике значення має оцінка обмінних катіонів та аніонів.

Важливим питанням вважається розробка ГДК для добрив та хімікатів, які можуть завдавати ґрунту великої шкоди. У стандарті ДН 2.1.7.2041-06 встановлено такі значення:

    При використанні комплексних гранульованих добрив рівень нітратів у ґрунті не повинен перевищувати 76,8 міліграма на 1 кілограм.
  1. Для рідких комбінованих добрив вміст рухомих фосфатів повинен бути не більше 27,2 міліграма на 1 кілограм.

Як оцінити забруднення грунтів

У стандартний комплекс досліджень включають:

  • визначення рівня важких металів - загалом потрібно встановити валовий вміст як мінімум 7 шкідливих компонентів;
  • оцінка вмісту нафтопродуктів у структурі грунту.

За потреби може проводитися розширений аналіз. У цьому рекомендується враховувати особливості джерела забруднення. Іноді допустимо проводити оцінку лише за однією речовиною. Вона потрібна при аваріях або викиді конкретного елемента.

Відбирати проби ґрунту рекомендується відповідно до встановлених нормативів. Вони визначені національними стандартами. Для оцінки вмісту важких металів ґрунт рекомендується досліджувати з інтервалом як мінімум 3 роки.При цьому його потрібно брати з глибини 0-5 та 5-20 сантиметрів. Для оцінки вмісту легко мігруючих елементів торкаються всієї глибини ґрунтового профілю.

При заборі проб ґрунту важливо враховувати тип угідь:

    Для сільськогосподарських земель проби беруть з кожних 0,5-20 гектарів.
  1. При дослідженні присадибної ділянки варто зробити 10 парканів проб з різних частин територій.
  2. На промислових об'єктах потрібно виконувати виміри на території, яка дорівнює триразовій величині санітарної зони вздовж напрямку руху потоків повітря.

ГДК небезпечних елементів важливі для оцінки стану навколишнього середовища. Щоб отримати достовірні значення, рекомендується виконувати дослідження за правилами.

Допоможіть розробці сайту, ділитися статтею з друзями!

Категорія:

Сад та ділянка